На вулицях Львова ми провели серію коротких інтерв'ю з львів'янами і спитали їх, як вони бачать своє місто в майбутньому та які проблеми їх непокоять в щоденному побуті.
Матвій Леонідович, 49 років, Рясне-2:
- Мені мій район, ви знаєте, дуже подобається. Тут є великий супермаркет, багато магазинів, стоянка. Зразу під нашою квартирою є кафе, там цілу ніч грає дуже хороша музика, нам навіть не треба купляти магнітофон. А центр, я вам скажу, мені не подобається. Ви розумієте, я не можу машиною проїхати. Вулички такі вузенькі, нащо то таке було будувати? На голову, знаєте, падають прикраси з будинків. Кому воно треба? От в Рясному не падає, бо грамотно будували.
Сергій, 19 років, Збоїща, студент:
- Ну, ми з пацанами собі сидимо на Збоїськах, ну, на лавочці, у нас там будинок, багато пацанів, дівчата є, ми там сидимо. Ну, культурно. А з центра пацани якіта ніпанятні, не знаю, в них там навіть лавочок нема. Ми з ними не спілкуємся.
Альбіна Арнольдівна, 56 років, центр, пенсіонерка:
- Очень хороший район у нас, тихий, спокойный, да. Мои родители сюда переехали в сорок девятом, как раз закончили тогда перепланировку дома. Была семикомнатная квартира на этаже. Вы знаете - мы ужаснулись. Жил до освобождения какой-то польский профессор. Мусор после себя оставил - книги на непонятном языке, картины. Так сделали при советской власти несколько квартир, и всем хватило. И правильно, зачем нормальному человеку столько места?
Олег, 43 роки, працівник апарату міськради:
- Наша влада, я вам скажу, працює, і працює добре, на користь львів'ян. От я вам наведу приклад. На Високому Замку була бруківка, яка вела до телецентру. От у мене зять там їхав - ну випили, буває, діло молоде. І троо-охи зашвидко. Полетіла, як то кажуть, ходова, ремонт дорогий. От він каже мені: тату, а нащо там та бруківка. Вона там непотрібна. Я тоді в міськраді р-раз, по знайомих - і все. Немає там вже бруківки, подивіться самі. Ви до нас приходьте, приходьте, ми вам ще розкажемо, у нас секретів немає.
Андрій, 31 рік, бізнесмен, центр:
- Тут, в центрі, є дуже багато простору для розбудови, модернізації. Але нам постійно заваджають. В одному австрійському будинку ми будуємо п"ятий поверх під офіс. Знесли дах, почали будувати, так одразу прибігли сусіди. Десь ми там їх заливаєм, розумієш, десь тріщини пішли по стінах. Я їм кажу: шановні, ви знаєте скільки податків в міський бюджет дасть наш офіс? Що ви мені тут голову морочите з вашими стінами? Хочете - подавайте в суд, ще побачимо, хто з нас виграє. Дуже тяжко працювати.
Як видно, львів'яни гостро відчувають потребу докорінних змін. "За Львів Оновлений" і надалі буде моніторити громадську думку.
Матвій Леонідович, 49 років, Рясне-2:
- Мені мій район, ви знаєте, дуже подобається. Тут є великий супермаркет, багато магазинів, стоянка. Зразу під нашою квартирою є кафе, там цілу ніч грає дуже хороша музика, нам навіть не треба купляти магнітофон. А центр, я вам скажу, мені не подобається. Ви розумієте, я не можу машиною проїхати. Вулички такі вузенькі, нащо то таке було будувати? На голову, знаєте, падають прикраси з будинків. Кому воно треба? От в Рясному не падає, бо грамотно будували.
Сергій, 19 років, Збоїща, студент:
- Ну, ми з пацанами собі сидимо на Збоїськах, ну, на лавочці, у нас там будинок, багато пацанів, дівчата є, ми там сидимо. Ну, культурно. А з центра пацани якіта ніпанятні, не знаю, в них там навіть лавочок нема. Ми з ними не спілкуємся.
Альбіна Арнольдівна, 56 років, центр, пенсіонерка:
- Очень хороший район у нас, тихий, спокойный, да. Мои родители сюда переехали в сорок девятом, как раз закончили тогда перепланировку дома. Была семикомнатная квартира на этаже. Вы знаете - мы ужаснулись. Жил до освобождения какой-то польский профессор. Мусор после себя оставил - книги на непонятном языке, картины. Так сделали при советской власти несколько квартир, и всем хватило. И правильно, зачем нормальному человеку столько места?
Олег, 43 роки, працівник апарату міськради:
- Наша влада, я вам скажу, працює, і працює добре, на користь львів'ян. От я вам наведу приклад. На Високому Замку була бруківка, яка вела до телецентру. От у мене зять там їхав - ну випили, буває, діло молоде. І троо-охи зашвидко. Полетіла, як то кажуть, ходова, ремонт дорогий. От він каже мені: тату, а нащо там та бруківка. Вона там непотрібна. Я тоді в міськраді р-раз, по знайомих - і все. Немає там вже бруківки, подивіться самі. Ви до нас приходьте, приходьте, ми вам ще розкажемо, у нас секретів немає.
Андрій, 31 рік, бізнесмен, центр:
- Тут, в центрі, є дуже багато простору для розбудови, модернізації. Але нам постійно заваджають. В одному австрійському будинку ми будуємо п"ятий поверх під офіс. Знесли дах, почали будувати, так одразу прибігли сусіди. Десь ми там їх заливаєм, розумієш, десь тріщини пішли по стінах. Я їм кажу: шановні, ви знаєте скільки податків в міський бюджет дасть наш офіс? Що ви мені тут голову морочите з вашими стінами? Хочете - подавайте в суд, ще побачимо, хто з нас виграє. Дуже тяжко працювати.
Як видно, львів'яни гостро відчувають потребу докорінних змін. "За Львів Оновлений" і надалі буде моніторити громадську думку.
3 comments | Leave a comment
